Що вам сказати? Очікував наспіх скроєної під фестиваль халтури. Повністю розчарувався. Тобто вистава була просто чудовою. Куди там до таких експериментів нашому академічному театрові. Ну й пізнавальне обговорення наостанок.
Щоправда, варто попередити тих, хто з особливим пієтетом ставиться до друкованої книжки: запасіться заспокійливим або ж, краще, не дивіться цієї вистави.
Звичайно, я перебільшую і надаю забагато значення цьому явищу. Говорячи про мільярди чічікових, я мав на увазі не тільки 13% українців, але й китайців з рештою світу вкупі. Так, Інтернет — лише один зі способів утечі в іншу реальність. Проте я би не ставив його в один ряд із алкоголем та наркотиками. Хоча й хочеться навести до прикладу рекламу, яку щоранку мимоволі чую по брехунцеві. Приблизно таке: «Ми звертаємося до вас, родичі алкоголіка, бо він сам ніколи не визнає, що хворий».
Так, без Інтернету неможливо сьогодні обійтися. Він насправді надзвичайно корисний. Але також — небезпечний. Найбільше для молоді. І не для тієї яка тут «писала, пише щодня і буде писати», бо ми ще застали життя без Інтернету. Ті, що йдуть за нами, такого життя вже не знають.
Я перебільшую. Але щоб донести якусь думку, потрібно висловлювати її якомога голосніше, навіть ціною перебільшення, саме через перебільшення.
Справді, паралель приблизна (хоч, як на мене, не аж надто). Навіть боюся наводити тут ще якісь аналогії. Обмежуся вказівкою на , що видається мені доволі цікавим у контексті нашого блогового спілкування.
Власне, для мене надзвичайно важлива назва цього допису, решта — «література». Гоголь, як пам'ятаєте, теж «страждав» моралізаторством. Із того, що залишилося від другого тому «Мертвих душ», можна з великою мірою вірогідності припустити його моралізаторську тональність. Зрештою, гоголівський сміх — це, як відомо, сміх крізь сльози. Тобто моралізаторство Гоголь не компенсував іронією, а швидше — маскував нею.
Щодо «чистого» сприйняття. Малося на увазі звичайне, побутове, немудроване сприйняття. Заглиблюючись у сутність того чи іншого явища, філософія часто втрачає його реальний, загальноприйнятий (це не має a priori означати, що він позбавлений істини) вимір.
Щось таке, приблизно, я і мав на увазі. Тільки не розумію, чому «оригінальне», якщо «запозичене»? Хіба що застосовно до мережевого й інформаційного суспільства…
А я вже хочу їсти.
Шановні дописувачі й дописувачки!
У роботі блогосфери «Вкурсі» оголошується перерва. Всі охочі можуть скористатися нею для приготування (дописувачки)/поглинання(дописувачі) їжі.
Яка ж мені мила ця гендерна стереотипність!
А ще кажуть, що шлях до серця чоловіка пролягає через його шлунок. Все змішалося в цьому гендерному світі. Тож, любі чоловіки, вперед, на кулінарні курси! Й жіноцтво впаде до ваших ніг. Тільки пам'ятайте про існування курсів швачок-мотористок :)
Можуть. Особливо, коли знайомишся з ними вперше. Відвідин десь після десятих починаєш звертати увагу на сцену, після чого з новим захопленням згадуєш про талант архітектора.
І в цей момент я подумав, що хотів би мати дружину, яка смачно готує. З умовою, що вона робитиме це для мене щодня. І обов’язково після бурхливої ночі. Просто і…з любов’ю
Щоправда, варто попередити тих, хто з особливим пієтетом ставиться до друкованої книжки: запасіться заспокійливим або ж, краще, не дивіться цієї вистави.
Так, без Інтернету неможливо сьогодні обійтися. Він насправді надзвичайно корисний. Але також — небезпечний. Найбільше для молоді. І не для тієї яка тут «писала, пише щодня і буде писати», бо ми ще застали життя без Інтернету. Ті, що йдуть за нами, такого життя вже не знають.
Я перебільшую. Але щоб донести якусь думку, потрібно висловлювати її якомога голосніше, навіть ціною перебільшення, саме через перебільшення.
Власне, для мене надзвичайно важлива назва цього допису, решта — «література». Гоголь, як пам'ятаєте, теж «страждав» моралізаторством. Із того, що залишилося від другого тому «Мертвих душ», можна з великою мірою вірогідності припустити його моралізаторську тональність. Зрештою, гоголівський сміх — це, як відомо, сміх крізь сльози. Тобто моралізаторство Гоголь не компенсував іронією, а швидше — маскував нею.
Щодо «чистого» сприйняття. Малося на увазі звичайне, побутове, немудроване сприйняття. Заглиблюючись у сутність того чи іншого явища, філософія часто втрачає його реальний, загальноприйнятий (це не має a priori означати, що він позбавлений істини) вимір.
Шановні дописувачі й дописувачки!
У роботі блогосфери «Вкурсі» оголошується перерва. Всі охочі можуть скористатися нею для приготування (дописувачки)/поглинання(дописувачі) їжі.
Яка ж мені мила ця гендерна стереотипність!